Цей новий цикл робіт під загальною назвою "Пласти" - спроба через стратиграфічні розтини показати феномен абсолютного геологічного часу. Геохронологія, як явище, оперує гігантськими масивами часу, де відбулося накопичення відповідних пластів-товщ: ера, період, епоха, вік, час. Кожна зміна органічного світу Землі - то новий творчий акт; на Землі змінилося 27 фаун. Палеонтологічні нашарування на материнських вивержених породах дають можливість прослідкувати послідовність розвитку органічного життя на планеті. А поява homo sapiens, який може добути й те, що до цього часу не відоме в природі - хімічні сполуки, чисті метали, які потому, після циклу технічного використання, повертаються до природного стану - роблять людину новим учасником геологічних процесів.

Крейдяний пласт конденсує неймовірно великий відтинок часу - близько 70 мільйонів років. Маси морських амонітів та белемнітів, що стали основою для створення та виникнення чистого карбонатного осаду - тобто, звичайної крейди - утворюють матрицю для подальшого впливу, але тепер вже антропогенного середовища.

До органічних мікроскопічних залишків прадавніх часів - морських черепашок, коралів, кісточок, листя, що скам'яніли і складають палеонтологічний матеріал, додається ще дещо - художнє творення. Це - наслідок творчого опрацювання та загальної творчої сили сучасного художника. Крейдяний шар, який покладено в основу, чутливий та на диво пластичний, залишається покірливим рукам майстра.

Так мезозойський початок творення співіснує поруч та одночасно з реаліями сьогоденної ери - насиченим та складним техногенним тлом. Інтелектуально-духовне поле сучасного художника - ще один відбиток на м'якому, білому, чутливому конденсаті Крейдяного періоду.