Саме левкаси мають бути головною домінантою і центром загальної експозиції, якій належить власне площина залу і головний об'єкт інформаційної наглядності виставки. Чотири сфери, які виконані в техніці левкасу , і мов рухомі планети, насаджені на вісь, що має в основі трикутник (неправильна піраміда зі зрізаною вершиною) і покрита суцільним живописом в якості одухотворених космологічних суб'єктів (можливо, планет) і одночасно розглянутих як кінетичні скульптури, будуть виступати і як абсолютно рухомі в своїх комбінаційних взаємовідносинах як один з одним, так і навколишнім простором МОБІЛІ. Згідно аристотилевому вченню про першодвигун і космологію існують три роди предметів відносно руху - нерухомі, ті що рухаються самі і ті, що рухаються з допомогою других предметів. Ті , що рухаються самі і предмети третього роду не можуть бути джерелом постійних і рівномірних рухів. В силу цього першодвигун сам і нерухомий. Комбінаторна воля їх сполучень і відносин, всіх можливих і потенційних комбінацій, силових векторів і є модель величного першодвигуна. По Арістотелю, це світ вічного руху, вічного буття, тобто Бога. Такі високі узагальнення можуть приходити в свідомість, коли уважно прослідкувати також метамарфози розміщених в просторі і на площині чотирьох сфер, які блискуче продемонстровані в компьютерній анімації тієї частини проекту, що носить назву "Сферограма". По самій своїй геометричній природі трикутна основа вісі є стріла, вістря, вектор, покажчик напряму руху, навіть саме направлений, скерований рух. Увінчана сферою вісь є деяким чином самодостатній, універсальний об'єкт, як діюча модель світу. Знизу до сфери прилаштований першодвигун, який надає їй спланований прямолінійний рух. Тут доречна аналогія з взаємним рухом - обміном духовної і матеріальної сфер назустріч одна одній, їх взаємозалежність і абсолютне двуєдинство. Рух у Всесвіті - вчить Арістотель - буває довершеним (по кругу) і недовершеним (прямолінійним). Сфера - планета, яку пропоную я глядачеві - з власним круговим рухом навколо осі - це перше, а друге - до центру і від центру експозиції. Воно надається трикутними основами вісей, що несуть сфери. Єдине сполучення і зв'язок обох видів руху і є та повнота розкриття образу вічного руху. Згідно розрахованій на комп'ютері схемі, чотири об'єкти сфери складають !6 можливих кругових, центр обіжних і центронаправлених комбінацій. Якраз вони і складають транспозицію виставки. Я пропоную показати 7 позицій чотирьох мобільних сфер на протязі 7 днів (як днів створення світу) в реальному середовищі ( експозиційний зал) і 16 їх позицій (ЗО) моделей в віртуальному просторі -"Сферограма". В залежності від позицій кожний день змінюється схема руху і комбінаторних векторів експозиції, які впливають на простір, розширяючи чи стискуючи його, руйнуючи чи відтворюючи його таким же чином впливаючи й на глядача.

Повна аналогія об'єктів класичній теологічній картині світу, де кінетичні об'єкти (небесні тіла), експозиція на площині (їх розташування), і сама відстань, дистанція між ними (космос, обгортаючий ефір), що перебувають в постійному русі і взаємозв'язку, не можуть не впливати на свідомість митця або глядача. Вони в цьому разі неодмінно виставляються в якості ТВОРЦЯ, причину всього.